Хто хоч раз побував на Закарпатті, залишить тут частку свого серця. Бо неможливо забути смереково-букову красу стрімких крутосхилів, піднебесних полонин, з висоти яких видно у мінливому серпанку величну панораму гірських хребтів та долин.
Маршрут
Фортеця Тустань – Свалява – «Квітка полонини» (дегустація мінеральних вод) – Чинадієве (замок графа Шенборна) – Мукачево (замок Паланок) – Косино ( термальний басейн) – водоспад Шипіт – канатно-крісельна дорога на Боржавські полонини – Бубнище (скелі Довбуша)
Програма туру
1 день
Виїзд з Хмельницького о 4:00.
Тустань — ранньосередньовічна наскельна фортеця-град і митниця ІХ—ХІІІ сторіччя, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах (Східних Бескидах), в Сколівському районі Львівської області, поблизу с. Урич. Пам’ятка оборонної архітектури розташована серед лісового масиву Підгородцівського лісництва і входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань».
Тустань була волосним центром та митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича до Закарпаття та Західної Європи.
Поселення в Воловці. Вечеря.
2 день
Сніданок.
Санаторій «Квітка полонини» розташований в тихій сільській місцевості, в долині річки Піня, в оточенні гір з альпійськими лугами, хвойним і листяним лісом. Тут для лікування використовують безпосередньо з джерел три види мінеральної води: «Лужанськая-4», «Лужанськая-7» і «Поляна Квасова». Дегустація мінеральних вод.
Чинадієво – замок графа Шенборна. Елегантний мисливський замок графів Шенборнів розташований в 
урочищі Берегвар на околиці селища Чинадієве. В 1728 р. ці землі отримав в подарунок від імператора Карла VI австрійский архієпископ Шенборн. Новий влодарь обрав мальовниче урочище Берегвар для мисливських ловів і побудував тут дерев’яний мисливський замок. А в 1890 р. на його місті був збудований чудовий кам’яний замок-палац. За основу проекта взятий астрономічний рік: 365 вікон відповідає числу днів в році, 52 кімнати відповідаютьчислу неділь, а 12 входів – числу місяців. Будову прикрашають вежі, флюгери, яскрава черепиця, кольорові вітражі, геральдична ліпнина.
Замок Паланок або Мукачівський замок. Замок знаходиться на горі вулканічного походження на висоті 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Якщо Ви хоч раз мріяли побувати в справжній казці в ролі короля чи королеви, тоді 
замок «Паланок» – саме та чарівна паличка, яка з легкістю виконає вашу мрію.
Косино – термальний басейн. Гейзери із гарячою мінеральною водою поблизу села Косонь Берегівського району б’ють із глибини 1200 м. Тут найтепліший на Закарпатті клімат. В цьому місці йдуть активні підземні процеси: пласти рухаються, утворюються гарячі гейзери, вода в яких насичена залізом. На двох із 29 розвіданих термальних свердловин у Береговому та Косоні збудували басейни. Паломники з усієї України прибувають до екзотичних джерел із травня до листопада – доки триває купальний сезон.
Вечеря.
3 день
Сніданок.
Водоспад Шипіт – один з найбільших водоспадів у Закарпатті (12 метрів), знаходиться на річці Пилипець у межах полонини Боржава (6 км від с. Пилипець). Шипіт спадає вниз численними мальовничими каскадами. Утворився внаслідок розмивання породи потоком Пилипець, що несе свої води в глибокій ущелині.
Канатно-крісельна дорога на Боржавські полонини (гора Гимба – 1497 м.).
Бубнище. Скельно-печерний комплекс Скелі Довбуша – унікальна пам’ятка історії та природи післяльодовикового періоду. Розташована поблизу села Бубнища в урочищi Бубнище. Геологічна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» – природна фортеця періоду X століття – лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті 
виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн. років тому на дні моря.
Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками. Кам’яний лабіринт шириною 200 м тягнеться зі сходу на захід майже на 1 км, над ним – буковий та смерековий ліси. У X-XII ст. до н.е тут існувало язичницьке святилище – палеообсерваторія. За переказами, в XVII-XVIII століттях тут таборували опришки, які використовували печери під сховище.