Маршрут
Коломия (Музей Гуцульщини і Покуття) – Яремче (заповідник, річка Жонка, мінеральне джерело, водоспад Пробій) – Буковель (канатно-крісельний витяг) – сходження на г. Хомяк – Манявський скит – Гошівський монастир – Бубнище (скелі Довбуша ) – Чинадієве (замок Сент-Міклош) – Мукачеве (замок Паланок) – Косино (термальний басейн) – водоспад Шипіт – канатно-крісельна дорога на Боржавські полонини – оборонна лінія Арпада.
Програма туру
1 день.
Виїзд з Хмельницького о 5:00.
Коломия. Коломия відома з середини ХІІІ століття як центр видобутку солі. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського — музейна установа в місті Коломиї, що зберігає цінні й рідкісні твори народного мистецтва гуцулів та покутян; це перший на теренах Західної України музей українського мистецтва.
Поселення в Яремче. Обід.
Яремче. Вольєрне господарство. Маршрут починається з мальовничої долини, де з’єднуються дві річечки – Жонка і Багрівець, та б’є з-під землі цілюще мінералізоване джерело. Звідси піднімається крута стежинка, яка веде до вольєрного господарства, що було створене в 1992 році з метою збереження і розмноження диких тварин на території Карпатського національного природного парку. Повноправними господарями цього володіння площею в 5,3 г. є сімейство оленя благородного. Це стрункі, граціозні, горді і гарні представники карпатської фауни. Не менш цікаві дикі кабани, які миролюбно виглядають з гущавини.
Річка Жонка, мінеральне джерело, водоспад Пробій.
Вільний час.
2 день.
Сніданок.
Буковель. Курорт «Буковель» є перлиною карпатського зимового відпочинку. Він відомий далеко за межами України. Сучасна інфраструктура для комфортного відпочинку працює на протязі всього року. Ви зможете покататись на канатно-крісельному витязі, милуючись краєвидами гори Хом’як та Синяк, а на оглядовому майданчику Вас зустрінуть чудові краєвиди Чорногірського хребта – гори Говерла, Петрос, Близниці.
Сходження на гору Хом’як — вершина у південно-східній частині Ґорґан (Українські Карпати), на території Надвірнянського району Івано-Франківської області. Висота — 1542 м, перепад висоти у порівнянні з долиною Пруту — 700—800 м. Форма дахоподібна. Складається з пісковиків. Схили розчленовані притоками річок басейну Пруту (північний схил — притоками Женця, південний — Прутця Яблуницького). У привершинній частині — кам’яні розсипища та осипища, далі — полонини і криволісся. Середня та нижня частина схилів вкрита мішаним і хвойним лісом.
Гора Хом’як є популярним пунктом у пішохідних маршрутах вихідного дня. З вершини видно сусідні гори і хребти: Синяк і Довбушанка (на північному заході), Явірник (на півночі), Ліснів (на сході), за ним хребет Рокети з Лисиною Космацькою. На південному сході видно Чорногірський масив з Говерлою.)
Вечеря.
3 день.
Сніданок.
Виселення. Переїзд на територію Закарпаття.
Гошівський монастир. Село Гошів, славне своїм монастирем і чудотворною іконою Матері Божої. Перша історична згадка про монастир у Гошеві датована 1570 роком. Найбільшого розквіту монастир набув у 30-х роках XX століття завдяки допомозі Митрополита Андрея Шептицького та численних жертводавців Греко-Католицької Церкви.
Бубнище. Скельно-печерний комплекс Скелі Довбуша – унікальна пам’ятка історії та природи післяльодовикового періоду. Розташована поблизу села Бубнища в урочищi Бубнище. Геологічна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» – природна фортеця періоду X століття – лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн. років тому на дні моря.
Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками. Кам’яний лабіринт шириною 200 м тягнеться зі сходу на захід майже на 1 км, над ним – буковий та смерековий ліси. У X-XII ст. до н.е тут існувало язичницьке святилище – палеообсерваторія. За переказами, в XVII-XVIII століттях тут таборували опришки, які використовували печери під сховище.
Поселення в Воловці. Вечеря.
4 день.
Сніданок.
Санаторій «Квітка полонини» розташований в тихій сільській місцевості, в долині річки Піня, в оточенні гір з альпійськими лугами, хвойним і листяним лісом. Тут для лікування використовують безпосередньо з джерел три види мінеральної води: «Лужанськая-4», «Лужанськая-7» і «Поляна Квасова». Дегустація мінеральних вод.
Чинадієве. Замок «Сент-Міклош». Цікавим є вже те, що це перший в Україні замок, який держава віддала в оренду приватній особі. Перша згадка про замок датується 1450 роком. В XVII ст. доля Сент-Міклоша пов’язана з князями Ракоці: у 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, згодом – до сина, Ференца Ракоці Другого. Замок Кохання – так називають цей маловідомий палац, адже в 1682 р. тут народилося найвеличніше кохання свого часу, яке змінило долю не тільки двох люблячих сердець, але й долю цілого народу. Вся Західна Європа затамувавши подих стежила за подіями, що відбувалися в стінах замку.
Косино – термальний басейн. Розташований на території 200-річного дубового гаю. Складається з 5 басейнів: великий термальний, два чани з термальною водою , прісний басейн з аква-баром, дитячий басейн. А також: “королівська зала”, фінська сауна, кімната відпочинку — рекреаційна зона з шезлонгами, чайна кімната, “Ванна Кнайпа” (Ванна Кнайпа для ніг активізує кровообіг).
Гарячий гейзер прямує із самого серця землі, з глибини 1190 м. На поверхню вода потрапляє з температурою близько +55 градусів, охолоджується до +41 градуса і подається у басейни.
Лікує термальна вода наступне: захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, периферичної нервової системи, периферичних судин, біліарної системи.
Вечеря.
5 день.
Сніданок.
Водоспад Шипіт – один з найбільших водоспадів у Закарпатті (12 метрів) у межах полонини Боржава. Шипіт спадає вниз численними мальовничими каскадами. Утворився внаслідок розмивання породи потоком Пилипець, що несе свої води в глибокій ущелині.
Канатно-крісельна дорога на Боржавські полонини (гора Гимба – 1497 м.)
Лінія Арпада – лабіринти підземель оборонної лінії, що створювалася угорськими військами в 1943 – 1944 р., щоб зупинити наступ Червоної Армії. Ця оборонна лінія простягнулась майже на 600 км. Вона не була суцільною і складалася з окремих вузлів оборони. Крайні елементи лінії Арпада розташовані на перевалі Дукля на заході та на Яблуницькому перевалі на сході.